Зыгмунт Левицкий













МЫ ВКОНТАКТЕ
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0






ТАДЕУШ БОРОВСЬКИЙ


Народився 1922 року в Житомирі, дитинство провів на Україні. До Польщі виїхав 1939 року. Закінчив гімназію і ліцей у Варшаві.

Вивчав полоністику в таємному Варшавському університеті. Після арешту в лютому 1943 року, був вивезений до Освенціму, а звідти - до Дахау. Після визволення перебував у таборах польських біженців у Німеччині. Додому повернувся 1946 року. Дебютував як поет 1942 року, до 1946 року займався тільки поетичною творчістю. Але в свідомості читачів живе насамперед як автор знаменитої табірної прози, що перекладена багатьма мовами світу. Покінчив життя самогубством у 1951 році.

 

 

 

 

 

 

 

 

До нареченої

Небо тут - мокрі дошки, а небосхили - стіни,

а за дротами з струмом в лісі така тендітна

зелень берез вирує, точиться спів пташиний,

вітер кладе на листя попіл людський блакитний.

 

Сонячний образ літа. Наче гора прозорих

літніх барвистих сукень, ряд вечорів й світань.

І перелітні гуси тягнуться над простором

вигонів, звідки свіжість лагідна доліта.

 

Світ - долоня розкрита. Варти ланцюг, де ліс,

а у лісі - ягід вогники аж гарячі,

в срібно-зелених кронах хати, як помаранчі,

наче малюнок майстра - лагідність, посміх, жарт.

 

Дивне яке кохання, тиша і буревії,

що нас у світ жбурнули, наче у річку листя.

Так стоїмо, як діти, що заблукали в лісі

в казочці про хатину, що крутитись уміє.

 

Чим же є страх людини й боязкий крові хід

в час, коли в ніч вдивлятись треба, як в гук вогнистий,

струм наростає в жилах, кров’ю пульсує дріт,

купи людей палають, наче тріски смолисті.

 

Сунуть і сунуть люди. Печі, вагони, газ.

Золотом платять варті тут за ковток повітря.

Звершуються легенди й міфи жахливі в нас,

тільки нащадки наші з погорди в це не повірять.

 

Блоки стоять набиті м’ясом людським, ще теплим,

попелом, що живе ще. Нари і посуд спільні,

спільні надія й острах, спека і дощ повільний,

миску бурди затисши, руки у всіх затерпли.

 

Давній співець людини, я у бараці темнім

міфи ловлю й легенди, наче пташиний літ,

тільки в очах людини іскру шукать даремно.

Тільки земля й лопата, тіло і юшки літр.

 

Тільки людини тіло. Тільки з людини попіл,

тільки безмежність неба, під віями розпростерта.

Так ми сюди зійшлися з різних країн Європи,

шляхом одним крокуєм - в хащі, у землю мертвих.

 

Тільки людини тіло. Пальцем торкну обличчя –

мовби чужу стихію, власне відчую тіло.

Лірика виростає, зраненим птахом кличе,

перш ніж ослабнуть - просить, перш ніж упасти - квилить.

 

Маємо тиф, флегмону, камеру, піч і газ,

полум’я, з тіла попіл - вітер його розвіє.

Так виростає епос, кличе трагічний час.

Руки підношу мовчки. Так, я живу, Маріє.

 

Лист з погожого літа

Тут ніч - оксамитом зеленим,

тут день - золотавим вогнем,

та що мені в золоті деннім,

коли ти все кличеш мене.

 

Тут ніч - фіолетовим кругом

під куполом чорних небес,

немов не було в світі туги,

вітчизни, кохання, тебе.

 

Тут вільно броджу по долинах,

заповнених травами вщерть,

неначе були сновидінням

і табір, і газова смерть...

 

Тут тіло, як мед, загустіло

 у сяйві квітучих полів,

ніхто мов не знищував тіла,

пекучим вогнем не палив...

 

Тут, сповнена плідної сили,

земля спить у теплій імлі,

неначе в братерських могилах

ніхто не лежав у землі.

 

Тут жінка дає мені воду

і хліба шматок залюбки,

неначе не був я тут зроду,

не визнав тут істин гірких.

 

Тут йде чоловік, хоч потертий,

та гідний, немов без провин,

немов не колишній я haftling,

немов не есесівець він...

ВНИМАНИЕ!!!
КАК СТАТЬ ЧИТАТЕЛЕМ НАШЕЙ БИБЛИОТЕКИ?
Пользователем библиотек Армянской централизованной библиотечной системы может стать любой житель города Армянска и близлежащих сёл, независимо от пола, национальности, образования, социального происхождения, политических и религиозных убеждений, а также предприятия, учреждения, организации. Для записи в библиотеку, Вам необходимо предъявить паспорт или другой документ, удостоверяющий личность, с указанием прописки. Более подробно, читайте на ЭТОЙ страничке.