Зыгмунт Левицкий













МЫ ВКОНТАКТЕ
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0






ЗИГМУНТ ЯН РУМЕЛЬ


Народився 1915 року в Петербурзі. Дитинство пройшло поблизу Кременця. Навчався у відомому Кременецькому ліцеї, який закінчив 1935 року. Вивчав полоністику у Варшаві. Військову службу відбував у Володимирі-Волинському. Брав участь у вересневих боях 1939 року. Потім у Варшаві займався конспіративною діяльністю в Головній комендатурі селянських батальйонів. З кінця 1941 року жив на Волині в селі Вулька Садова Горохівського району. Загинув 10 липня 1941 року між Ружином і Турчином. Леопольд Стафф пророкував йому майбутнє великого поета. Критики називали його наймолодшим представником української школи в польській поезії.

 

Друкарня

В люстрах паперу літери темні

Тягнуться, мов кулеметні стрічки.

Гуркіт глухий у друкарні таємній,

Жаром пекучим - втома руки.

 

Четверо? Тіні? Лічить ротатор.

Скільки ще тисяч аркушів тих!

Серце із серцем, прізвищ не знати,

Пам’ять, можливо, видзвенить їх.

 

Четверо? Завтра? Шоста година.

Літери чорні, наче у сні.

Тисячі тисяч виб’є машина

Літерок чорних в люстр площині.

 

Завтра? Так, завтра! Може, й сьогодні

Вибухне місто, вкриє піском

Літери чорні й кине в безодню,

Землю забарвить крові струмком.

 

Провідниця

Закувала зозуля-зигзиця

Сивим ранком крізь зелені тин,

Креше дятел кору, наче крицю:

Можеш йти - можеш йти - можеш йти.

 

Закувала зозуля щосили,

З хмар світанок скувала блідий,

Що накидав троянд в небосхили,

Ти зажди - помовчи - і зажди.

 

Закувала зозуля гучніше,

Нагорнула троянд з синіх хмар,

Вітер жито під лісом колише,

Йди у збіжжя, злотаве, мов жар.

 

Закувала зозуленька тихо,

Біля жита присіла на глід,

Чути кроки зловісні - це лихо

На хрещатих дорогах не спить.

 

Закувала зозуленька знову,

З Богом - йди тепер в темні гаї.

Ой зозуля моя, будь здорова,

Тут мій Буг котить хвилі свої.

 

Родовід

Поганин я єсть! Поганин!

Я місяць хвалю рогатий!

І люту красу-Мажанну,

Слов’янськую богоматір!

 

Мене Святовид в соборі

Із дерева - восьмиокий

Дивитись навчив у простори

Слов’янських земель широких!

 

Братавсь я з родом Сварожим

У зливах Леля-Полеля!

І з духами, що сторожать

Скарби - і полотна стелять!

 

Купала! Купала спраглий!

Жену я родачку Ладу!

Кладу я зерно засмагле

У колос ячмінний радо!

 

Сироп я точу згустілий

У видовблені колоди,

Щоб пасічники цідили

Із чар тільки мед - не воду!

 

Я єсть слов’янин! Поганин!

Я родом своїм багатий!

Мій рід - Святовид й Мажанна –

Слов’янськая богоматір!

 

На смерть поета

А коли він цю землю покине,

У степу ви насипте могилу,

Щоб він слухав, як вітер прилине,

Як бур’ян свою пісню заквилить...

 

Щоби місяць з лиманів далеких

Ліг, неначе китайка, на очі...

Щоб він чув, як клекочуть лелеки,

Коли вітер їх пір’я тріпоче...

 

Хай розтрощать орли скло мелодій,

Хай птахи не замовкнуть уперті...

Бо про вашу і нашу свободу

Він співав - аж до самої смерті...

 

Хай там сутінки сині розгорнуть

Небосхили блакитні й бентежні,

Щоби в ночі, навіки вже чорні,

Він дивився у Всесвіт безмежний!

ВНИМАНИЕ!!!
КАК СТАТЬ ЧИТАТЕЛЕМ НАШЕЙ БИБЛИОТЕКИ?
Пользователем библиотек Армянской централизованной библиотечной системы может стать любой житель города Армянска и близлежащих сёл, независимо от пола, национальности, образования, социального происхождения, политических и религиозных убеждений, а также предприятия, учреждения, организации. Для записи в библиотеку, Вам необходимо предъявить паспорт или другой документ, удостоверяющий личность, с указанием прописки. Более подробно, читайте на ЭТОЙ страничке.